Львівські легенди

Мжнародний центр, освти, науки культури. Мнстерство освти Украни в м. Львов Середня школа 96 Конкурс сторя нашого мста Реферат на тему Льввськ легенди Друга категоря учасникв Виконав учень 9-го класу Коркуна Дмитро Вчитель стор Копчак С.В. Львв — 1999 План. Вступ. 1. Виникнення мста

Львова. 2. Князь Лев легенда про Намисто багдадського купця. 3. Пан золотий, пан Србний хгй слуга Мдний. 4. У полон русалок. Висновки. ВСТУП Майже нема мста на Земл, яке б не було окутане легендами. Взьмемо, наприклад, стародавнй Рим. Ще й до сьогодн, хоча пройшло тисячолття, достеменно не вдомо хто заснував його. Всм вдома легенда про Ромула Рема про загибель

Рема та заснування мста Ремулом. Чи було так в дйсност Хто зна. Та Рим вдграв величезну роль у всесвтнй стор. Або взьмм наш древнй Кив. Якою прекрасною зворушливою легенда про його заснування трьома братами Ким, Щеком Хоривом та х сестрою Либдь, що в лтопис подав нам Нестор Лтописець.Чи можна уявити Кив без ц легенди

Мен здаться, що н. Навть невелик мста або мстечка мають сво легенди, бкз яких вони були б просто срими. Легенди додають м значимост, будять спогади про людей, як тут жили, працювали, творили, боролися з ворогами, ба навть, вели боротьбу з надприродними силами. Хай буде побльше прекрасних легенд Не вийнятком наш древнй, вчномолодий Львв. Виникнувши в епоху середньовччя на семи пагорбах як багато древнх мст , вн неповторний у свому

вигляд крас, йшов у майбуття обростаючи легендами. В цих легендах виступали служител церкви, княз, корол, бояри, вони, прост люди, як жили в цьому прекрасному мст, а х праця зусилля були спрямован на те, щоб мсто ставало прекрасним. Чи потрбн нам легенди сьогодн Ох як потрбн Нам треба зберегти ц легенди, щоб сплкуватися через них з минулим, з жителями нашого мста попереднх епох а, головне , щоб берегти наше мсто, його древн вулиц.

Будинки вс скарби, як знаходяться тут. 2.Виникнення мста Льова. Був жорстокий час. Земля наша зазнала нечувано навали монголо-татарських орд саме в той час коли вона розпалася на окрем незалежн князвства, як дуже часто ворогували мж собою вели вйни. Це послаблювало х в боротьб з назниками. Титанчн зусилля по органзац оборони краю робив галицько-волинський князь Данило, прозваний Галицьким. Вн шукав союзникв серед захдних кран, звертався за допомогою до римськго

папи, але головн над пакдалав на власн сили, на свй народ. Для оборони краю укрплював стар фортец, будував нов мста-фортец, як могли б вистояти в боротьб з ордою. Не мг вн не звернути увагу з цього погляду на мсцевсть, де розташовано Львв. Тут сама природа створила важко доступн пагорби, укрпивши як, можна було зробити неприступними. Тому саме тут вн наказав будувати нове мсто. Перша сторична згадка про

Львв датуться 1256 р про що написано в Галицько-Волинському лтопис. Там сказано, що пожежу, якою був охоплений Белз, було видно з Львова. Виникнувши мсто розвивалося, зростало, було руйноване загарбниками, та знов вставало з згарищ як Фенкс. Потм надовго потрапляло пд панування чужинцв. Але збергало свою первозадану суть, залишаючись в основ свой русько-укранським.

Воно обростало легендами врешт-решт само стало легендою, яка манила кращих синв Украни в боротьб за незалжнсть. Зачаровано дивилися на Львв призджали до нього, щоб набратися снаги Михайло Драгоманов, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич. А Михайло Грушевський писав тут найкрац сво твори гордсттю нашого мста.

В наш час сюди призджали Василь Симоненко Левко Лук яненко, який мрючи про самостйну Укранську державу, пов язував винекнення з Львовом, тому прихав сюди, щоб боротися за не. Василь Симоненко у врш Присвята Львову шукав тут оч Шевченка, чоло Франка, завзяття Кривоноса. Будь легендою надал Львове буди Украну 2. Князь Лев легенда про Намисто багдадського купця.

В 1264 роц король Данило Галицький помер, на галицькому престол св його син Лев, в честь якого Данило назвав ним мсто. Вс сторики, маю на уваз укранських, сходяться на тому, що Лев був розумний правитель, вдзначався стриманстю, справедливстю, дбав про розширення володнь змцнення держави. За його правлння до Галицько земл земл знов було приднано Закарпаття та увйшла Люблнська земля. Князь здобув пошану серед жителв краю за свою справедливсть.

Про це розповда одна з льввських легенд 0Намисто багдадського купця. Львв ще в давнину став одним з важливих торгових центрв. Тут були купц з кран Заходу Сходу, привозили одн товари, звдси везли нш. Прижджали курц з арабських кран. В легенд розповдаться про купця Абдурахмана з Багдада. Цей купець привз до Львова ладан, миро, найнський перець, цинамон, гвоздику та

нш товари. Попродав х, але залишилося йому дуже дороге намисто з дорогоцнного камння, вправленого в золото. Щоб невезти його в Багдад Абдурахман виршив залишити намисто у знайомого льввського купця. Та велике було його здивування, коли повернувшись через рк, вн не мг одержати сво намисто. Крамар заперечував наявнсть намиста в нього. Так само стверджувала крамарева дружина. Заклопотаний Абдурахман жалвся на крамара до установ и судв, але нхто не мг йому допомогти, бо не було

свдкв. Тод вн виршив звернутися до самого князя Лева. Коли срць потрапив на прийом до князя и виклав йому свй клопт, той задумався над тим, як справедливо виршити цю справу. Нема жодного доказу про те, що Абдурахман залишив намисто саме тому крамарев. Але через деякий час князь сказав срйцю йти наступного дня ждати в крамниц боржника. Вранц наступного дня Абдурахман св на пороз крамниц хоч крамар його проганяв, вн знов знов повертався

чекав. Аж з явився князь Лев на баскому арабському скакун. Порвнявшись з крамницею, де сидв срць, князь звернувся до Абдурахмана з докором, чому той не зайшов до ньго запропонував зайти найближчим часом. Все це вдбувалося в присутност багатьох людей, як чули розмову мж князем багдадським купцем. Почув цю розмову крамар з свою дружиною. Перелякан, вони поспшили вддати срйцю його намисто.

На другий день Абдурахман з явився до палацу князя Лева на колнах дякував йому за допомогу. А тим часом Лев наказав схопити крамаря з дружиною и прибити до дверей крамниц, як пересторогу для всх, хто намагався шахрувати. Ще розказували люди, що за князя Лева можна було покласти серед вулиц гаман з грошима , повернувшись наступного дня, застати його недоторканим. 3. Пан Золотий, пан

Србний хнй слуга Мдний Легенда, яка вдома пд назвою Пан Золотий, пан Србний хнй слуга Мдний, розказу про дзвн з церкви, яка стояла на мсц Ставу, що знаходився на Вулиц. Одна двчина прийшла до ставка прати близну . нахилившись до води, не могла випрямитись, бо хтось тримав за косу. Коли вона поцкавилась, хто трима. То почула у вдповдь Ми дзвони. Нас тро Пан Злотий, пан

Србний х слуга Мдний. Кого вибираш Задумавшись, двчина вибрала слугу, бо й сама була служницею. Мдний дзвн виринув з води запропонував двчин нести його до церкви. Двчина спочатку завагалась, але обнявши пднявши дзвона, вона переконалася, що вн легкий. Понесла його до церкви, а коли пдйшла до дзвниц вн вирвався й з рук почепився поруч нших. Незрвнянний голос мав цей дзвн, але не довго дзвонив.

Через клька рокв двчина захворла померла. Розказують, що в той день, коли двчина померла, вн протяжно гудв, а потм дзвн сам розгойдався почав гучно бамкати, аж поки з великого жалю не трснув замовк. 4. У полон русалок. Ця легенда розповда про Мартина Бляка з Толоска, який потрапив у полон до русалок. Вона так називаться У полон русалок. Той Мартин був чоловк роботящий дбайливий.

Хотв забезпечити свою худобу сном на зиму часто косив траву на берез рчки. Одного разу косив до самого вечора, а що втомився, то прилг вдпочити на скошенй трав заснув. Русалки, яких хвил рчки викидали на берег, пд звуки чарвно музики пшли в танок, та покалчили сво нжки об стерню почали зойкати вд болю. Коли роздивилися довкола, то побачили Мартина, який спав на сн. Вони зрозумли, що то вн спричинився до х страждань.

Вони виршили покарати Мартина сонного забрали в пдземне царство. А коли вдпустили винесли сонного на берег рчки. Мартин проснувся не мг зорнтуватися де вн. Вн бачив незнайомих людей, велик дерева, як повиростали, нов будинки. Пройшло п ятдесять довгих лт. Мартин хотв повернутися до русалок, щоб вибачитись за скошену траву випросити повернення молодих лт, бо почав слабнути змнювався на очах у людей.

Пошкандибав у бк Полтви. Але вага лт була такою великою, а тло його таким вихудлим слабким, що упав Мартин серед дороги, вдарився об землю розсипався на порох Висновки. Нема сумнву в тому, що льввськ легенди повчальними. Кожен, хто ознайомиться з ними, зможе вдкрити в легендах глибокий змст. Деяк з них або майже вс актуальн сьогодн. Чи не думають не тльки думають жител нашо держави про справедливсть,

про такий порядок, коли вс будуть дотримуватися законв виконувати х, коли не буде злочинв ганебних вчинкв. Надзвичайно цкавою легенда Пригода з мишою, де стоть питання про довр я. Один монах-пустельник мав учня. Восени, коли пустельники мали повертатися з околиць Львова, де влтку проводили дн в пост молитв, до монастиря, учень почав просити монаха-наставника вдкрити йому найбльшу стину. Через деклька днв монах покликав учня, вручив йому закрите вдро попросив доставити

його до брата Онуфря, але не заглядати до середини вдра. Коли учень, несучи вдро, почув що в ньому щось шкребе, не втерпв и вдкрив його, а побачивши мишу, дуже обурився повернувся назад. Поклавши перед монахом вдро, вн висловив сво обурення. Та почув у вдповдь Ага, бачиш Виявляться , що тоб дурно миш доврити не можна, а ти хочеш, аби я тоб найбльшу стину сповстив. Без довр я жити не можна.

Потрбно довряти людям найближчого оточення не тльки. Але довр я повинно грунтуватися на переврц, випробуванн. Легенди допомагають у вихованн почуттв, як пов язан з такими поняттями, як вдячнсть, врнсть, обов язок. А нам х так браку. З цього поглядуважливими легенди Пан Золотий, пан Србний х нй слуга Мдний та У полон русалок.

Нехай будуть легенди серед нас так само, як псн. Лтература 1. Крип якевич . П. сторя Украни. Львв. Свт. 1990. 2. Крип якевич , П. Богдан Хмельницький. Львв. Свт. 1990. 3. Франко .Я. На Св ятоюрськй гор. Поема. з книги ван Франко. Поез. Держвидав. Кив. 1956. 4. Винничук Юрй.

Легенди Львова. Газета Поступ 242 за 23 грудня 1998 . 5. Тригубова Т.О Мих Р.М. Львв. Архтектурно-сторичний нарис.Кив. Будвельник. 1989. 6. Вйцк В.С Липка Р.М. Зустрч з Львовом. Львв. Каменяр.1987.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.