Основные этапы создания государства на Украине

ПЛАН . Вступ Основна частина. 1. Поняття держави, умови виникнення. 2. Початки державност в Укран. 3. Кивська Русь та Галицько-Волинське князвство ранньофеодальн монарх. 4. Укранськ земл у склад Великого князвства Литовсько та Реч Посполито. 5. Запорзька Сч козацька християнська республка та

Гетьманщина. 6. Укранськ земл пд владою Рос та Австро-Угорщини. 7. Укранська державнсть на початку ХХ ст. 8. Радянськ часи Украна. 9. Украна в умовах незалежност Заключна частина. ВСТУП . Складно, важко, але безупинно, укранський народ йде шляхом розбудови сво демократично держави. В демократичному ж суспльств полтична влада все бльше орнтована на участь громадянина в полтичному

житт. Адже демократя це влада, що виходить з народу, змнються народом в нтересах народу. Проте в Укран ще не сформована модерна наця повноцнна полтична елта, спрямована взяти вдповдальнсть за суверензацю та самостйний повноцнний розвиток укранського суспльства. Укран потрбна маса свдомих громадян, залучених до нтересв сво держави достатньо компетентних, щоб бути повно вартими носями суб ктами державно владних вдносин.

Украна друга за величиною крана вропи. За чисельнстю населення вона наближаться до Франц, а за обсягом ВНП до тал. Проте полтичн права Украни як нац мнмальн не лише на вропейськй арен, а й у власнй держав. В той час, як найубогш крани свту користуються повним суверентетом пише видатний дослдник укрансько стор. О. Субтельний Украна тльки но проголосила його на початку 90-х.

Ця кричуща невдповднсть загадкою стор, що спонука пильнше розглянути минуле, яке так часто лишалося поза увагою ще частше не знаходило розумння. Дослджуючи сторю Украни, я зосереджуюсь на багатьох проблемах розвитку укранського суспльства. Одна з них це вдсутнсть в укранцв власно держави. Якщо заснування та змцнення останньо переважною рисою стор бльшост народв, то цього не можна сказати

про укранцв. хн невдач у спробах здобути самостйнсть складають один з основних аспектв нацонального досвду. Отже, укранське минуле це головним чином сторя народу змушеного боротися за виживання розвиток поза впливом т чи ншо цлком спрямовано держави. Основна мета даного дослдження вдслдкувати процес державотворення в Укран та сторографчного питання. Розвиток новтнього укранства й вдродження укрансько нацонально де ще кнц 19 ст. поставили перед укранською наукою завдання створити нову синтезу стор укранського народу.

Але тогочасна Украна та укранська сторографя не була ще готова виконати це завдання. сторики 19 ст. вважали за свй головний обов язок збирати Цеглини для майбутньо будови стор Украни. Вони довол скептично ставилися до перших спроб синтезування укрансько стор, що ними чимраз бльше починало цкавитися поколння сторикв столття ХХ М. Грушевський, Д. Дорошенко Крип якевич, О. Апанович, Н. Полонська-

Василенко, В. Винниченко, О. Субтельний, М. Брайчевський. Сподвалюсь, що робота над мом першим дослдженням викличе не аби який нтерес не тльки у мене, а й у всх тих хто прийме участь у написанн й обговоренн проблеми великого укранського народу. Тим самим повншою стане перед нами, сучасниками складна й суперечлива картина минулого, яку можна вдтворювати нескнченно 1. Основою будь якого суспльного розвитку спосб виробництва матеральних благ.

Саме вн визнача полтичн, соцальн, духовн, моральн та нш процеси життя в суспльств. Держава формою суспльного життя, системою соцального управлння, що забезпечу цлснсть суспльства, його нормальне, стабльне функцонування, тому виникнення держави обумовлено вдповдними потребами у змн в стан суспльства, ускладненням власне соцального життя. У мжнародному значенн державу розглядають як суб кт мжнародних вдносин як днсть територ, населення суспльно влади.

Отож, держава це суверенна, полтично-територальна органзаця влади певно частини населення в соцально неоднордному суспльств, що ма спецальний апарат управлння примусу, здатна за допомогою права робити сво велння загально — обов язковими для населення вс крани, а також здйснювати кервництво та управлння загальносуспльними справами. Наш огляд укранського державотворчого процесу почнемо вд короткого огляду територ, на якй цей процес вдбувався. Вплив природи краю на зародження розвиток в ньому сторичного життя

вддавна вже вважаться за аксому сторично науки. Як влучно висловився росйський сторик Ключевський, сила, яка держить в свох руках колиску кожного народу, це природа його земл. Отже, придивимось до природи то земл, на якй оселились предки укранського народу на якй дос майже на тих самих мсцях живуть нащадки. Як ми дал побачимо, укранський народ автохтоном на свой земл. Це значить що укранський народ живе на тй самй територ яку здобув в початках свого розселення в схднй

вроп, дуже мало поступившись з ц територ чужим народам, а те, що вн здобував, це було продуктом колонзац порожнх, незаселених просторв, з яких не було потреби когось усувати чи проганяти. Отже, укранський народ був не завойовник, лише мирний колонзатор. Сьогодн етнографчна укранська територя майже в цлост покриваться з географчною. На заход вона трохи переступа за Карпати, на пвноч йде бльш-менш по порччу

Прип ять, Десну, Сейму, на пвденному заход, йде понад Прутом до нижнього Дунаю, з пвдня обмежу Чорне море, за те на сход губиться вона серед мшаного населення Воронежчини й Донщини, а на пвденнм Сход в басейн Кубан досяга Кавказьких гр 2. Але розглянемо ж першу державу засновану на укранських землях, полтичний устрй, та правнич пам ятки що зостались з давнини. Перша держава часв первсного ладу, де пануючою верствою були

жерц вдуни-рахмани. Тому устрй згадано держав визначають священною демократю. Окрм жерцв вдом слдуючи верстви хлбороби скотар, вони, тощо. Аратта V-III с до н.е. держава трипльська розташована мж Днстром Днпром. Полтичний центр знаходився в межах сучасно Черкащини бля мста Смла. Правнич пам ятки зставлен

Араттой до наших часв так, як Ргведа збрка арйських священних гмнв. Трипльц мали писемнсть. Знайдено понад сто глиняних табличок з написами у вигляд клинопису. Дослдження почав укранський археолог, сторик мирознавець В.М. Даниленко справа де шифровки писемност араттйцв продовжуться. На думку дослдника трипльсько археологчно культури

Ю. Шилова Цивлзаця тобто державнсть виникла на територ Украни у V тисячолтт до н.е. разом з трипльською археологчно культурою. Остання визнана явищем загальнолюдського сторичного розвитку суспльства пероду дитинства цивлзац так 1993 рк був оголошений ЮНЕСКО роком культури триплля, вдкритою В. Хвойкою 100 рокв тому. Що до етнчно приналежност трипльсько, землеробською культури та держави

Аратта думки дослдникв неоднозначн. В. Хвойдо вважав трипльцв прямими нащадками укранцв, як зберегли край предкв до цього часу. Ю. Шилов квалфку трипльську культуру як культуру раннх ще не розмежованих ндовропейцв. Пдкреслю спордненсть Аратти с культурою Грекв, Слов ян, ндусв. Однак визна про материком Укрансько культури. В. Петров пропону розрзняти лню культурно сторичних традицй та лню власно-етничнх зв язкв на пдстав

цього не вважа Укранцв нащадками трипльцв. Ар Ор з ндовропейсько плуг, рало, орач — це рано-ндйське вдгалуження трипльцв аратв, мекали у понизз Днпра Азовсько-Причорноморський район. Це державотворення снувало у другому тисячолтт н.е. Частина Орв пересилилась в ндю, а т що залишилися на батьквщин утворили ндоорйський союз племен — Кмерйський. На думки О. Шокала, формувався протягом тисячолть етнокультурного добору з рзних племен

довкола осерця духовно традиц створено автохтонами Украни Орями, хлборобами. Г. Василенко вважа трипльську культуру слов янською. Поки укранський народ виступив як самостйний цнник стор у пвденнй Укран, снували державн органзац нших народв. Вд VII столття до н.е. на побережж Чорного Азовського морв осли численн Грецьк колон заснован з малоазйського

Ммту Тра, Ольвя, Херсонес, Теодося, Панка-Пей, Фана-горя, Танас н. Греки намагалися використати природн багатства крани зорганзувати широку рибну промисловсть, заходилися розводити хлборобство виноградство дбали про годвля худоби але найбльшу увагу звертали на торгвлю з сусднми племенами на вивз мсцевих продуктв до Грец. Грецьк колон не творили одн держави, а кожне мсце було окремою республкою, з демократичним ладом

але фактично пд проводом багатв купцв промисловцв. Тльки мста над Азовським морем у V столття до н.е. зорганзувалися в Боспорську державу пд проводом династ Спартокдв. В 107 роц до н.е. ця держава прийшла пд владу царя Понту Мтрадата Евпатора, що намагався створити з чорноморських кран одну могутню державу, яка б мала стати базою для боротьби з Римом. Але чорноморськ Грек не виявили порозумння для його планв цей другий

Ганбал упав у боротьб, а чорноморськ колон перейшли пд владу Риму. Пзнше у хуртовин переселення народв грецьк мста були знищенн тльки Крим залишився в руках Взант. сторичне значення грецьких колон в тому що це були перш зорганзован мста на територ Укран, перш центри торгвл культури що мали великий вплив на сусдн племена. Але на тому х роль кнчаться. Ан грецьких мст, ан Боспорсько держави неможна вважати представниками

укрансько державност, хоч вони й дяли в Укран. Серед племенних союзв згаданих Геродотом у V ст до н.е. при опис Скиф гелони та скфи-орач. На думку Ю. Шилова це нащадки Аратти, що зберегли живий корнь колишньо ндовропейсько спльноти. Гелоне сонцепоклонники шанувальники бога Сонця Сварога. На думку Г. Василенко це поляни. Отже, традиця Аратти, через ц слов янськ племена

Поднпров я проснувало до часв Кивсько Рус. Племнн союзи на думку послдовникв це перший щабель державно органзац примтивн царства. Але правничих пам яток цього пероду ми не знаходимо. Хоча сторичне значення державного утворення досить велике В. Рибаков, Г. Василенко, М. Брайчевський, пов язують зародження слов янсько державност з скфською епохою V ст до н.е Кивська Русь Х Х ст на х думки ще не перша форма слов янсько державност, а лише новий етап

пднесення. Г. Василенко зазнача що Кивська Русь виникла не у Х ст. 882р. за помахом чарвно палочки. Щоб вийти на рвень державност слов янське суспльство мусило пройти довгий час вд родового ладу до народно демократ. Досягнення археолог до останнх десятилть дозволя вдсунути порг слов янсько цивлзац в глиб вкв на V ст. визнати що слов янська цивлзаця була одною з найдавнших в вроп 3. На сторичну арену слов янська держава вийшла у

V ст. Антський союз, а найбльшо могутност досягла пд час правлння князя Кия кнець V початок VI ст. н.е Антське царство, Антськ цар Бож, Ардагаст, Мусокй х влада не була абсолютна, вона обмежувалась народними зборами ВЧЕМ народна демократя. Соцальна диференцаця антського суспльства в умовах панування ндивдуального господарства вела до розладу общинного ладу, однак рабовласництво не набувало завершеного вигляду а вдбувалося становленням

феодально системи. М. Грушевський вважав антв тогочасною назвою укранцв М. Брайчевський уточню безпосереднми предками укранцв були не тльки племена черняхвсько культури -VII ст. а й поляни, сверяни древляни. Тривале сторичне значення здобула тльки Кивська держава. Лтописець виводить на початок вд полянського князя Кия його братв що перш здобували мсто у Кив коли ж вони повмирали рд х почав держати князювання над

полянами. Про дяльнсть ц першо Кивсько династ сторичних вдомостей не захувалось. Але багат археологчн пам ятки на терен мста Кива в його околицях дають свдоцтво що вже в VI-VII ст. Кив був могутнм торговим культурним, млтарним осередком, був великим мстом найбльшим на всю схдну вропу. За Крип якевичем значення надавав Киву передусм днпровський шлях, що з днував пвнчн крани з Чорним морем. Через Кив переходив також другий великий торговий шлях з

Сходу, вд Аз до Середньо вропи, а в Кив був давнй перевз через Днпро. Недостача джерел не дозволя нам ствердити напевно чи стояла Кивська держава в безпосередньому зв язку з державою Антв. Але вже те що Кивська держава так само як анти скерувало головну свою експансю на Чорне море, робить правдоподбним здогад що мж обома державами йшла безперервна лня розвитку.

Кивська Русь Х-Х ст. ранньофеодальна монархя. На чол держави князь, що зосереджував у свох руках законодавцю, адмнстративну ц вйськову владу. Дяльнсть князя направляла радою феодалв Боярською думою. Дослдники видляють два етапи розвитку давньорусько держави 1. Х-Х ст. завершення об днання всх схднослов янських земель в дину державу, та становлення державного апарату, вйськово органзац. 2. Х- половина Х ст. розквт держави оформлення феодального землеволодння

станово структури суспльства. диною значною правничою пам яткою Руська правда це кодекс права давньорусько держави Х чверть Х ст. Сучасна сторична наука вважа давньоруську державу спльною державою трьох схднослов янських народв. Дослдники хоча й подляють тезу Радянсько сторограф про Кивську Русь, як колиску трьох братнх народв, однак критикують пдхд у визначенн етнчно приналежност

Рос включно як попередниц Росйсько держави, що вдмовля укранському народу. снування сво держави до середини ХVII ст а блоруському до 1917р. сторики вважають що субстрат Середня Надднпрянщина Первсна Русь основа давньорусько народност. Так, на думку М. Брайчевського становлення давньорусько держави почалося у Х ст. Антське царство VI VII ст. початкова Русь Х Х ст.

Кивська Русь. У Х ст. вд спльного слов янського стовбура вдгалужуться блоруська етнчна спльнота Половецька держава. У Х ст. визначалася росйська спльнота. Генетичною базою формування укранського народу на думку дослдник, залишився первсний загально руський стовбур. Обрунтовуючи нижнй хронологчний рубж дослдження, дослдник сторик М.С. Грушевський стверджував, що смерть Ярослава Мудрого 1054р. поворотним пунктом в стор

Рус й Кива, псля якого роздрблен руськ земл вже нколи не могли бути збран водино. Серед причин такого розпаду вн називав розмноження князв, а також стремлен самхъ племенъ къ самобытному существованию, такъ какъ предшествовавшая эпоха, хотя придала известное единство племеннамъ, создала известную связь между ними, но нисколько не стерла ихъ племенныхъ отлчй, не заглушила влеченя къ их особенностям. 1054 р. взято М.С. Грушевським очевидно не без впливу

М.М. Карамзна, котрий писав що Древняя Русь погребла съ Ярославом свое могушество и благоденствие утратило силу, блескъ и гражданское счастье, будучи снова роздробленною на малыя области. нш сторики вдносили початок роздробленост Рус до 1097, 1032, 1069 рокв. Повн сумнви що до цього мав Грушевський вважаючи що перша стадя в процес державного розладу

Рус закнчилася з смертю Мстислава Великого 1032р а переможним принижений вн вйськом Андря Боголюбського. Принижений то принижений Але виявляться в приниженому становищ Кив залишався центромъ русько жизни, задававшимъ ей тонъ, а Кевскй князь de jure оставався старимъ и для суздальського князя в цервономъ отношени Суздальская область зависила от кевского митрополита, свою очередь находившагося подъ влянемъ кевского

князя Цю фразою вдображають сутнсть сторичного процесу в Кивськй Рус Х-Хст В пвденно Захдний Рус снували Кивське Чернгвсько-сверське, Переяславське, Галицьке Волинське князвства у третин Х ст. середин Х ст. Практично кожна князвство в мнатюр вдтворювало полтичну структуру Кивсько держави. Ну, а як норми права визнавали Руську правду.

Але правопримницю Кивсько Рус ми можемо зазначити лише Галицько-Волинською державою перше укранське королвство снуючу у половин Х ст. 1365р. Це була монархя. Законодавча та виконавча влада в руках князя, влада якого була спадковою. У 1263 роц Галицько-Волинський князь Данило Романович був проголошений королем Рус. У 1366 роц в наслдок династично кризи королвство

Руське було подлено мн польським королвством Галичина великим князвством Литовським Волинь. Сучасн сторики вважають що у другй половин Х ст. сформувалися три центри об днавчих сил населення колишньо Рус. Один з сил укранський Галицько-Волинська держава, що намагалась у першй половин Х ст. об днати бльшсть укранських земель Волинь, Галичина,

Подлля, Кивське Переяславське князвства. Фактично Галицько-Волинська держава це друга велика держава на укранський земл збудована укранськими руками, яка зумла об днати бля себе бльшу частину укрансько етнографчно територ свого часу, фактично в половин ХV ст. перестала снувати. Але пвтора столття снування не проминуло безслдно для подальшо дол укранського народу — так вважав Дорошенко. Новший дослдник професор

С. Томанвський дуже високо ставить заслуги Галько-Волинсько держави перед укранським народом. Ця держава, каже, вн зберегла Украну перед передчасним опануванням асимляцю з боку Польщ. Розрвавши династичн й церковно полтичн зв язки з Суздале, вона з другого боку припинила процес асимляц укранського елементу з великоруським з перевагою великорущни. Нарешт вона вдкрила захдно вропейським впливом доступ в глибокий мр й нейтралзувала однобчнсть

впливв взантйських. Як пише визначний сторик, науковець Д. Дорошенко ця держава перейнявши культурно нацональн традиц Кивсько Рус свою полтичну й соцальну революцю розвивала як сильним впливом тих вдносин як снували в середнй вроп. Хоч Роман провадив жорстку боротьбу з боярам, але зломити х полтичного значення та х економчно сили не мг. Полтичн заврюхи першо половини Х вку дуже сприяли боярським претензям, самому

Данилов, на верху його успхв раз — у — раз доводилося рахуватися з боярською олгархю. Не дурно лтописець в одному мсц каже, галицьк бояри називали Данила князем а насправжки сами в свох руках держали всю землю. Дояре навть завоювали соб право роздавати земл Данилов разом з Васильком довелося боротися з ними за право роздавати виробку учасникв з сллю в

Коломи свом дружинникам. Галицьке боярство зробилося справжньою аристократю яка прийняла в сво ряди декого з дрбних збднлих князв як ставали на службу до галицьких князв звалися служебники князями. Бояри як дума дехто з сторикв, звели з свту не тльки Юря Болеслава Тройдиновича але й обох останнх князв з дому Данила Льва та Андря, щоб самим опанувати в Галичин.

Основою економчно сили боярства було, яку уже було згадувано, вели землеволодння, котре приносило значн доходи сльського господарства, завдяки родючост земл. Джерелом збагачення служили й виш адмнстративн посади, зв язан з одержанням прибуткв з доходв з земл, так зван кормлння. Головною робочою силою по матностях були люди не вльн, раби, або на-пв вльн, як не мали права вльного переходу. Вльн селяни, смерди, почали називатися пд польським впливом кметами.

Вони подлилися на данникв, як платили дань князям або боярину на службових, як були зобов язан на користь земельних власникв рзними службовими повинностями. В середин ХV ст. Перехд Галичини пд польську владу потягнув з 2 за собою велик змни в соцальному устрою. В той час як на заходв виростав скрплявся новий осередок укранського полтичного й культурно-нацонального життя, намагаючись об днати принаймн Захдно — Укранськ земл й

Правобережжя — на сход, над Днпром шов дальший розклад упадок, мнялися стар форми життя й народжувалися нов, в котрих уже можна добачити емброни, зародки будучих чинникв. Татарський погром, плинув на змну полтичних вдносин на цлм сход вропи. На землях великоруських, що об днувалися головним чином бля Суздальсько-Володимирського князвства, татарщина залишила глибокий слд на всх длянках життя, вдбилася

на полтичному уклад, на вдносинах соцальних, культурних, навть на народнй вдач та психц. Хоч не так глибоко, але ршуче вдбилася татарщина й на наших землях. Передовсм вона завершили полтичний занепад. Надднпрянщини з осередком Кивщини. Цей осередок пересунувся на захд, до Галицько-Волинсько земл. Стався остаточний розрив з пвнчною

Суздальською Руссю розрвалися зв язки династичн, полтичн, економчн, й культурн. сторичн шляхи народв укранського й руського розходяться. Коли вже говорити про безпосереднй вплив татарсько руни на Украну Русь, перш за все поста питання на скльки справд ця крана повела до запустння надднпрянсько Украни й до зв язаних з цим запустнням пзнших змн в склад самого населення В росйськй сторограф установився був погляд, нби по татарськй приклад,

Ключевський так просто й каже запустння надднпрянсько Рус, почавшись у Х вц, було довершено татарським погромом 1240 року. З цього часу стар обласн ц Рус, колись там густо залюднен, на довг часи обертають в пустинно з мзерними останками прежнього населення. В залежност вд такого погляду повстала була, як знамо, й теоря про прихд на порожн земл Надднпрянщини Укранцв з Пдкарпаття.

Польська сторографя, особливо з ХХ ст також пддержувала цй погляд, щоб довести засмуги польського елементу в дл колонзац русько пустин й завершення на нй культурного життя. Вже сторя Г В держави Х ст. тсно в яжеться з новим полт м чинником, що виник тод на пвнчно-захднй границ руського свту. Цим чинником була Литва. Ще в Х ст. супроти систем руських князвств, розбита на окрем незначн племена, Литва уявлялась слабким мало важливим сусдом.

В Х ж столтт вона об днуться в другу державу, здобува чим раз бльше значення, а з початком ХV ст. виступа вже в рол збирача розбитих блоруських укранських земель, як пише Д. Дорошенко. В житт народв з цього часу аж до половини ХV ст. Литва вдгра ршаючи роль, а з блорусами вона тсно зв язана й до сьогодн. Все те примушу звернути докладншу увагу в нашм загальн огляд на литовський елемент на сформування литовсько

держави, яка протягом мало не цлих двох столть була державною й укранського народу, була тогоспльною будовою, де досить мирно та спокйно жили поруч себе народи литовський укранський блоруський. Укранськ земл Кивщина, Чернгово-Сверщина, Подлля та Волинь у склад Великого князвства Литовського, Руського Жемайтського у 60-70 роках ХV ст. 1569 рк. Велике Князвство

Литовське, Руське Жемайтське ВКЛ трактують до кнця ХV ст. федерацю окремих земель пд верховенством великого князя Литовського. До початку ХV ст. ВКЛ конституцйна монархя, а з 1501 р. парламентська шляхетська республка. Зважаючи, що ВКЛ у ХV ХV ст. успадкувало традиц Кивсько Рус державн, культурн, правнич та те, що слов яни Захдна

Пвденно-Захдна Русь становили основний демографчний потенцал крани, окрем сучасн дослдники подляють оцнки представникв дожовтнево укрансько сторограф В. Антонович, М. Грушевського, про ВКЛ як литовсько-руську державу. Укранськ земл що до 1471 року мали широку автономю продовжували використовувати Руське право Руську Правду. З кнця ХV ст. з явилося писання литовське право, яке виросло розвинулося

на груп староруського права, та його судово практики. Литовський статут у редакцях 1529, 1566, 1588 рр. кодекс законв ВКЛ що визначив конституцйн положення державного устрою, мстив зводи цивльного, карного та смейного права. Крип якевич .П. вважа що два столття прожит у ВКЛ мали позитивне значення для формування укранського народу та його державност.

М. Грушевський наголошував, що Кивський перод перейшов не у Володимиро-Московський, а в Галицько-Волинський, потм в литовсько-польський ХV-ХV ст. М. Брайкевич тракту друге Укранське королвство втленням невмирущого потягу укранського народу до державност лквдаця яко у 1471 р. висловила неодноразов виступи укрансько знат, спрямован на вдродження укрансько державност у склад ВКЛ 4. В той час дедал гострше назрвало питання тсншого з днання

Литви з Польщею. Поляки бажали остаточно взяти Велике князвство пд свй провд. Для ц справи вони приднали дрбних литовських бояр, що були невдоволен свою залежнстю вд вельмож бажали мати так права, як мала польська шляхта. Поляки пообцяли зрвняти х з шляхтою, якщо буде укладена тснша уня з Полькою. Таким чином у самому Великому князвств. Польща створила свою партю, що паралзувала вс плани

Литовських самостйникв. В оборон державно незалежност Великого князвства виступала вже тльки невелика група литовських укранських попв. Укранськ вельмож противилися ун з Польщею також з релгйних причин, то перебачали поширення впливв католицько церкви. Король великий князь Жигмонт Август пд натиском полякв скликав 1569р. в Люблн сейм для проведення ун. Литовськ князвство мало бути сполучене з

Польщею в одну державу, пд одним володарем з спльним сеймом, а на Литв мала залишитись тльки окрема адмнстраця судвництво. Як пише М. Гришевський в свой прац сторя Рус Котр земл переходили пд Польшу, заводили там поляки польськ порядки спочатку в Галичин, потм на Подлл, а тепер по всй Укран. А були т порядки для укранських людей простих дуже добр,

деяк грш, нж були в держав. Одним з важливших наслдкв Люблнсько Украни, для укранського народу було те, що Укранськ земл т, що належали перед тим до Литви Кивщина з Заднпрянщиною, Волинь Подлля т, що належали вже до Польщ Галичина, з Холмщиного, знайшлися тепер разом в однй держав , не вважаючи на певн рзниц в полтичному

й соцальному устрою, змогли знову тснше зблизити впливати взамно, перш за все на пол духовно культури. Ослаблений матерально, укранський елемент захдноукранських областей все ж таки зберг сво нацональн традиц й, спираючись на моральну й матеральну пддержку схдноукранських областей, за дуже короткий час псля об днання встиг розвинути у себе живий культурно-нацональний рух, який повв до загальнонацонального вдродження укранського народу. Укранський, а навть литовський поки литовськ кати не почали заводити

польських порядкв. Прийшлось укранцям пожалкувати й за свою власною державою, та нчого, робити тепер усм рядним поляки, а укранц не мали н в чм голосу. Поляки були католики, а мали то соб за обов язок, щоб свою католицьку вру ширити, а нш ври тснити, аби люди на католицьку вру переходили так учили х духовн, так х корол та пани старались робити. Укранц ж були православними, для того у всм мали прикрост не було м ходу н в чм.

Вже в кнц ХV столття нов форми полтичн й соцально-економчного укладу життя, як стали закрплятись на схдноукранських землях псля Люблнсько ун, починають викликати до себе опозицю з боку глибоких верств мсцевого укранського населення. Ця опозиця дуже скоро переходить в одверт конфлкти, як згодом ускладнюються ще й через питання релгй. В цих конфлктах укранського населення з новим режимом козаччина вдграла провдну роль. Тут ми пдходимо до одного з основних питань ново укрансько сторх,до козацько-польсько боротьби,

що займа дуже значне мсце. Нема нчого дивного, що обидв сторони мають неоднаков погляди на причини й навть на самий характер ц вково боротьби двох суспльних, спорднених близько сторичною долею народв. Не залишилося безпосередньо й третя сторона росйська, для яко утиски над укранським народом, а особливо над православною врою в старй польськй Реч Посполто, служили немов сторичним оправданням тих утискв, яких зазнавала польська народнсть у Рос псля упадку

Реч Посполито й невдалих польських повстань. Запорзька Сч, в середин ХV ст. середину ХV ст. була козацькою демократичною республкою. Укранська державнсть, що снувала у вигляд широко автоном у склад Великого князвства Литовського до кнця ХV ст. не була знищена вона перейшла в нш соцальн пдвалини. Козаччина зародилась розвинулась органчно, як результат особливих умов укранського життя

ХV ХV столть на степовм пограничч в суспльств з татарським Кримом. Процес зародження й формування був довгий, як-небудь окрем моменти цього процесу були мало помтн й не пддавалися за фксуванню тим бльш, що саме життя козаччини проходило в глухих степових просторах, Делано вд культурних осередкв. Це привело, до того, що коли нарешт козаччина виступила на широку арену стор, як сформований вйськовий клас, то на питання.

Як вона повстала й звдки взялася, нхто не умв дати ясно й точно вдповд. А тим часом нтерес до повстання козаччини, до походження, виник в початку ХV вку, коли ще не ранш. Польськ й чужоземн писемними, стаючи перед фактом снування оригнально суспльно верстви, аналог до котро вони пде не могли знайти, пробували по свойому пояснити звдки взялися козаки й хто вони так. Вд них не вдставали й сам козацьк лтописц.

В дус понять свого часу й т, й друг старались пояснити назву та походження козакв, вд якогось мен, вибираючи созвучн мена та назви. Польсько-Литовський Хромст друго половини ХV вку Матвй Стрийкивський виводив козакв од якогось стародавнього ватажка Козака, що мовляв, щасливо боровся з татарами. Польський сторик ХV ст. Павло Плацький Веспасли Коховський виводили назву козакв вд слова

Коза, бо вони були так ж прудк, проворн, як, кози. Григорй Грабянський козацький лтописець початку ХV ст. виводив козакв вд хозар, а другий козацький лтописець Петро Симоновський, з друго половини ХV ст. вичитавши у одного римського географа, що на Кавказ була область Грканя, вважав за батьквщину козакв, бо hircus по латин означа козел, от же звдти, пшли козаки. Були й нш, не лише фантастичн теор походження козакв.

Дехто з старих письменникв наприклад, польський сторик ХV ст. Мартн Бльський, французький нженер Боплан автор вдомого Опису Украни 1940р. наш козацький лтописець Самйло Величко з початку ХV вку вважали козакв за мсцевий, тубльний стан, хоч тож, як Величко, називали його сарматами або козаками. П. Кулш у свом

Першм перод козацтва аж до ворогування з шляхами 1868р а потм в Исторяй возсоеднаня Руси 1873р говорячи про походження козаччини, пдкреслював про козаччина була продуктом степового життя. Козаки були волками-добичниками вони складали ватаги й рушали в степ пд проводом оббраних ними отаманв там промишляли полюванням риболовством, а потм здобували в городах продукти свого здобичництва. Постйна небезпека привчила х володти зброю й добре пристосовуватись до обставин степово боротьби з

такими ж як вони здобичниками татарськими. Козацька верства складалася з рзних елементв укранського суспльства й вперше виступа на суспльнй арен в кнц ХV вку. Пограничн старости використовували козакв для свох завдань, охорони пограничних областей вд татар. Грушевський зазначав, що козаччина по сут старим побутовим явищем, викликаним суспльством укранського народу з кочовим хижацьким степом. Вона була навженно боротьби ослого хлборобського народу з кочовим

розбишацьким населенням степу. Але хоч козаччина ма певн сталог до рзних явищ укранського життя попереднх столть, неможна безпосередньо вд них виводити, як окрема суспльна верства, з свом окремим устром, звичаями, органзацю, козаччина почала формуватись лиш в ХV столтт й остаточно прийма певн вироблен форми лише на пороз ХV та ХV столть. Справд короткий огляд умовин, при яких козаччина зародилась розвинулась, як це стал показують документи, впевн пдтверджу справедливсть поглядв

Грушевського, як й були загальною прийнят в укранськй науц. Степов здобичники вони дстали м я козакв. Ця назва турецького походження означа вльну, незалежну людину. Назву козакв зустрчамо в ХV ст. у поливицькому словнику в актах кримських тайських колонй, а йшло 1490р. вона з являться вперше в Укран на означення людей, що ходили в степи для здобичи боротьби з татарами. здили в козацтво, козакували означало промишляти в степах.

Уня козакв спершу не означала якогось стажу чи класу, а тльки вказувало на заняття степов промисли. Осередком козаччини стало Запоржжя, де численн острови мж рукавами Днпра давали безпеку, захист змогу укрпитися. Перший фортифкац поклав тут князь Дмитро Вишневський, волинський магнат, що для боротьби з татарами збрав клька сот козацьких охотникв. Вн побудував невеликий замок на остров манй Хортиц тут двч оборонявся вд татар 1557р.

Вишневецький уклав широк плани боротьби з турками татарами за допомогою Литви та Московщини органзували похд на Крим. Але пзнше втрутився в молдавськ справи, попав у турецький полон в 1563р. був покараний смертю в Константинопол. Дальншу органзацю Запорозького Вйська проводили вже народн ватажки, мало вдом з мен дя. Вйськовий центр, Сч, переходив з острова на острв, врешт осв на

Микитиному Роз, в Базавлука. Це був замок на зразок нших укранських замкв, обведений валами палсадами, з балтами стрлемцями, укриплений артлерю. Запорожц жили на Сч у простих куренях або промишляли по угодах, татарських переправах, зимовищах. Пд кнець ХV ст. жило вже тут клька тисяч людей. Упродовж дальшого часу на Запоржж зорганзувався окремий вйськовий соцальний устрй.

Доступ на Сч мав кожний, хто тут бажав поселитися З вкв за пороги вльно кожному прихати вихати хоч би як вн називався. Були тут вояки з рзних частин, селяни, мщани, давн студенти чи бурлаки, шляхта, навть панове з визначених родв. Одн приходили для здобичи степового господарювання, нш для боротьби з татарами лицарсько слави. Нов козаки звичайно змнювали сво прзвища, щоб затерти сво походження минуле.

Молод хлопц проходили час проби як джури досвдчених войовникв, хто до вйська не пдходив, того з Сч вдсилали. Вс козаки вважалися за рвних, звалися товаришами мали т сам права. Запорзька Сч на думку М. Брайчевського, бере на себе функцю нося укрансько державност створю козацьку республку з послдовним демократичним устром. обрання на загально-козацькй рад гетьмана старшини. Особливстю суспльного устрою запоржцв була вдсутнсть крпосництва, рвнсть всх членв козацько громади.

Загальна козацька рада коло виконувала функцю законодавчого органу. Виконавча влада коли в соб найомного отамана та старшини. На початку ХV-ХV ст. Запорзька сч намагалася поширити свй суверентет на нш укранськ земл виступала альтернативно державними структурами Реч Посполито. Новий перод укрансько стор, перод творення державно, розпочало повстання 1648р.

Що час ново Укрансько Держави назрвав, це було полтично ще вд кнця ХV ст як тльки козаччина почала виявляти сильнший розвиток. Вже Наливайко виступив з проектом створення окремо козацько територ мж Днстром та Болем, а одночасно Верешинський, польський пископ у Кив, з проходженням укранець з Холмщини, радив зорганзувати козаччину на

Лвобережж, пд проводом одного з князв. Ц плани зреалзувала Запорзька Сч, що створила свою владу на широких степових просторах звдки проводила самостйну полтику, входячи у зв язки з рзними державами. снування козацько держави в держав визнавав польський уряд, який намагався всма силами знищити. Зв язкв з козацькою республкою шукали рзн полтики Захдно вропи. Зрозумння державност зростало також серед мщансько нтелгенц пд впливом розвинутих сторичних

традицй. Укранськ владини з захопленням порвнювали козацьк походи на Чорне море з походами Олега, горя, Володимира. Але тогочасна нтелгенця, що з такою енергю вела боротьбу проти натиску Польщ, н зумла пдготувати основ власно державност вона занадто була зв язана з польським устром власними державами категорями не вмла думати. Державн фундаменти створили буйн народн маси, що не мали няких традицй, немали державних теорй, але

тримаючи зброю в руках, йшли за власним нстинктом творили свою владу. Козацьк самостйницьк устремлння заломлювались безнастанно, повстання за повстанням спливали прав ю, але ц змагання поновлювались постйно з дедал бльшою енергю. У довголтнй боротьб витворився цнний державницький матерал, що тльки чекав будвничого, який укрив би його для завершення будови. Цим будвничим став Богдан

Хмельницький. Богдан Зиновй Хмельницький, який провв глибоку межу помж добами стор Украни, поклав початок Укрансько Козацько Держави, був найбльшим державним мужем. Що його будь-коли мала Украна, так характеризував його один з найвидатнших дослдникв т доби, В. Лишинський. Укранська козацька держава Гетьманщина снувала з середини ХV ст. по 1786 р. з 1667 р. козацька автономя на територ

Лвобережно Украни у склад Росйсько держави. Очолював державу Гетьман, який обирався на загально-вйськовий козацькй рад. Мав вищу законодавчу адмнстративну вйськову владу. В його компетенц скликання загальновйськово ради з кнця ХV ст. старшинсько ради, здйснення дипломатичних вдносин, кервництво фнансами, судовою системою, урядом.

Останнй обирався старшинською радою, членами яко були полковники урядов особи. Ус посади в державност вд гетьмана до сотенно старшини були виборними. Внаслдок визвольно вйни 1648-1554 рр яку очолював Богдан Хмельницький, козацька республка виходить за географчн меж Запорзьких вльностей, поширивши свою юрисдикцю на нш укранськ земл, остаточно формуться як демократична

держава з республканським устром. Вперше на бльшост укранських земель протягом друго половини ХV кнця ХV ст. снувала держава, у якй знайшло сво втлення державне волевиявлення Укранського народу. Правничми ж пам ятками того пероду ми вважамо Березнев статт 1554 р. визначали автономний статус Гетьманщини у склад Росйсько держави з гарантю вищо законодавчо влади, власного вйська, фнансово полтики,

права та судочинства. До 30-х рокв ХХ ст. в Укран дяло Малоросйське право. В його основ Литовський, статус 1566 р який у 1728 1743 р. був модифкований у нову збрку права, за якими судиться малоросйський народ. Однак цей кодекс не був санкцонований царизмом по причин його автономстсько та республкансько традиц. Не будучи визнаним, використався у судовй практиц

Украни до 30-х рокв ХХ ст поки ршенням самодержавства на Украну поширювався чиннсть росйського законодавства. Визначною пам яткою укрансько полтично думк та права ХV ст. так звана конституця Пилипа Орлика Пакти конституця законв та вльностей Вйська Запорзького, укладена у 1710р в м. Бендерах гетьманом в емграц

П. Орликом, в нй була розроблена реальна модель незалежно укрансько держави, засновано на визнанн природних прав людини права народу на свободу державне самовизначення. 10 листопада 1764 р. указом Катерини було скасовано Гетьманство створене Друга Малоросйська колоня на чол з генерал-губернатором П.О. Румянцевим адмнстративний орган, залежний вд царського уряду.

У 1781 р. Лвобережна Украна подлена на Кивське, Чернгвське та Новгород Сверське намсництва, с Слобдсько Укранська губерня ста Харквським намсництвом. У 1783 р. проведена реорганзаця лвобережних козацьких полкв у безмрнй частини росйсько арм та запроваджено подушний податок Крпосництво. З 1796 року на укранськй земл поширються чиннсть загально-росйського адмнстративного устрою.

У Лвобережнй Укран створено Малоросйську губерню у Слобожанщин Слобдсько Укранську губерню, у Правобережнй Укран Кивську, Подльську й Володимирську губерн. Пд кнець ХV ст. бльшсть укранських земель попала пд владу Рос. Окрм Гетьманщини та Запоржжя Росйська мперя за чергою здобула так частини

Украни в 1772 р. за першим подлом Польщ трикутник мж Днпром та Сожем, Днпром та Богом з побережжя Азовського моря вд Берди по Мце, в 1783 р Тавря, Крим Кубанщина, в 1793 р. за другим подлом Польщ Правобережжя вд Днпра до Пнськ-Кам янець, в 1795 р. за Третм подлом Польщ захдну Волинь по рку Буг, в 1812 р.

Бессарабю, врешт в 1815 р. Холмщини, Позероським кордоном залишилися захдн земл — Галичина, Буковина Закарпаття, що належали до монарх Тастуркв, Украна ввйшла знову в перод бездержавност мусила пристосуватися до життвих форм, як накинули чуж мпер. На початку ХХ ст. Малоросйку губерню подлено на три губерн Катеринославську, Таврйську та Миколавську у 1803 р. перейменовано на

Херсонську. Укранська державнсть втрачаться до початку ХХ ст. св. Вйна 1914-1918рр. та наслдки вйни для укранцв, змушених битися з обох воюючи х сторн, були негайними, безпосереднми й тяжкими. Протягом ус вйни Галичина ставала ареною найбльших найкровопролитнших побов на схдному фронт. населення зазнавало страшних збиткв вд руйнувань та спустошень, причинених впоними дями, а також брутальнстю як росйського та австрйського

командування. Але поряд з фзичними втратами вйна ще бльше погршила долю укранцв, котр не мали власно держави, не мали власно держави, що захищала б хн конкретн нтереси. Величезна кльксть укранцв у росйськй арм калчувалося 3,5 млн. Укранських солдатв 250 тис. Служили в австрйському вйську боролися вмирали за мпер, що не лише гнорували хн нацональн нтереси, але й активно намагалися, як, зокрема,

Рося, знищити хн нацональний рух. Найгршим було те, що укранцв як учасникв бов з обох сторн змушували вбивати один одного. диним позитивним аспектом вйни було те. Що вона виснажувала воююч мпер, створюючи тим самим нов полтичн можливост для свох пригноблених пдданих. У 1917 р. вдбулися дв росйськ революц, Перша Лютнева повалення самодержавства. Тимчасовий уряд не мав велико реально влади, оскльки адмнстраця перебувала в хаос, а полця була майже

вся розпущена. До того ж на ньому висв тягар непопулярно в народу вйни. З самого початку суперником Тимчасового уряду виступала Петроградська Рада робтничих солдатських депутатв. Пдпорядкована соцалстам, серед яких бльшовики складали лише одну з меншостей, Петроградська Рада явля Собою випадкову асамблею радикально нтелгенц, робтникв солдатв.

Подбн органи швидко утворювалися по всй кран. Мета ради, полягала в тому, що поглибити революцю, штовхаючи до перетворення суспльства, на соцалстичних засадах. Постйн сутички мж цими двома органами, суперечки та взамн перешкоди вносили ще бльшу плутанину в питання, кому ж належить остаточна влада в колишнй мпер. Звстка про падння царського режиму досягла Кива 1 березня 1917 р. За клька днв представники найголовнших установ органзацй мста утворили

Виконавчий комтет, що мав утримувати порядок дяти вд мен Тимчасового уряду. Водночас осередком радикально настроних, стала Кивська Рада робтничих солдатських депутатв. Але, на вдмну вд подй у Петроград, в Кив, на арену вийшла й третя дйова особа з березня укранц заснували власну органзацю центральну Раду. Всеукранську громадську органзацю очолив М.С.

Грушевський. Ц.Р стала носм де нтернацонального вдродження Украни. Поступове змцнення впливу Ц.Р. загострення стосункв з Кивською Радою робтничих солдатських депутатв, кервники яко вороже поставилися до вимог нацонально-територально автоном Украни. 17.04 середина травня 1917 р. було схвалено домагання нацонально-територально-територально автоном для Украни перебудови росйсько держави на федеративно-демократичну республку.

Центральна Рада конституться як представницький орган ус укрансько демократ. Обрано 300 осб до нового складу, у тому числ 21 до виконавчого комтету. Головою ради знову затверджено М.С. Грушевського, заступниками В.К. Винниченко. С,О. фремова, у виконком Д. В. Антоновича. Проведення Укранського нацонального конгресу, який, на думку

В. Винниченка, був першим кроком вдроджено нац на шляху державност. Будучи одночасно сильно органзуючим агтацйним засобом, вн став першим пдготовчим етапом у творення де Укрансько держави. Конгрес офцйно передав усно свою повно владнсть вибраному з себе органов новй Центральн рад. Це був перший камнь у будов укрансько державност. За твердженням П. Христюка Укранський нацональний конгрес не лише перетворив,

Укранську Центральну Раду на дйсно репрезентований орган, а й дав йому можливсть дяти в нтересах укранського народу. Правничими пам ятками резотац Укранського нацонального конгресу Державне право федеративн змагання Украни, Права нацональних меншин х забезпечення, Автономя Украни в федеративнй республц, Про територальну автономю Украни. Змст цих документв зводиться до вимоги 1 широко нацонально автоном

Украни у склад федеративно демократично росйсько республки 2 забезпечення економчних, полтичних, культурних, прав нацональних меншостей, що проживають на Укран 3 негайно органзац з представникв усх нацональних та соцальних груп населення мсцевих органв влади 4 допуску представникв Украни до участ в майбутнх мирних переговорах з кранами Четвертого союзу 5 встановлення рвних прав для нацональних меншостей, що проживають в нших губернях

Рос. З середини травня до початку червн 1917 р. було створено Генеральний Секретарат перший уряд автономно Украни, до складу якого ввйшли 9 чоловк В. Винниченко голова С.фремов, С. Барановський, Б. Марнос, м. Стасик, В. Садовський, С. Петлюра Тешенко, П. Христю. У другй половин червня по листопад 1917 р. крайовий виконавчий орган влади

Генеральний Секретарат. Створена Мала Рада комтет Укрансько центрально Ради. До складу якого увйшли представники неукранського населення. Змцнла Ц.Р. домагалася вд Тимчасового уряду Рос однозначного визначення вимог автономно Украни, формування укранських вйськових частин, призначення при Тимчасовому уряд особливого комсару у справах Украни.

Ц вимоги були вдкинут тимчасовим урядом. У вдповдь на це проголошено суверентет укранського народу на свой земл. Характеризуючи даний етап дяльност Ц.Р В. Винниченко визнавав Ми в соцальну революця зовсм не врили, ми врили в непожитнсть буржуазного ладу, врили в мцнсть буржуазно них держав, прагнули й соб тако держави. Як у людей. Проте Унверсал допустить здйснення автоном

Украни до вдкриття загальноросйських Установчих зборв. Крм того, цей перод характеризувався по-перше прагненням лдерв укранського нацонального руху наповнити конкретним змстом дяльнсть створених протягом попереднього часу державних нституцй лише Генеральним секретаратом проведено 30 засдань, де розглянуто бльш як 100 питань внутршнього життя Украни по-друге спробою розширити полтичний вплив на аналогчн за характером та спрямованстю рухи нших

недержавних народв, що проживали на окранах колишньо мпер полтичними у цьому напрям був з зд народв, що вдбувався 21-28 вересня у Кив. Правничими пам ятками цього пероду Унверсал Центрально Ради 10.06.1917р До Укранського народу на Укран поза Украни поза Украною сущого. Вн визнав за необхдне впровадження нацонально-територально автоном, скликання на засадах 4-х членно формули Укранського сейму, вибори до якого планувалося провести в осен.

Найголовнше завдання, що ставилося перед Сеймом видання законв, як б регулювали б ус сторони життя Украни насамперед щодо конфскац у власнсть народу помщицьких, казенних, церковних, монастирських земель. 03.07.1917 р. видання Унверсалу Ц.Р. Статут вищого управлння Украною. Фактично це був прообраз конституц, так як вн визначав функц вищих органв державного управлння. Прийнята вдозва До всх громадян Украни. 7 листопада 1917 р. була утворена

Укранська Народна Республка УНР. Утворення автономно Укрансько народно республки в склад дино Росйсько Республки. Формально влада належала Ц.Р але на значний територ республки вона була мзерною. Проголошення Унверсалу, за яким скасувалась приватна власнсть на землю, нацоналзовувалось помщицьке, монастирське та церковне майно, встановлювалось 8-годиний робочий день, скасовувалась смертна кара

за злочини, встановлювались кордони нового державного утворення, визначалися найголовнш полтичн принципи його функцонування. До них належали забезпечення свободи слова, друку, совст, зборв, сплок, страйкв, тощо. Це був початковий перод формування уряду ново державност, що почався з березня по листопад 1917 року завершився. Громадянська вйна, що почалася, стрмко змнила полтичне становище в кран природно, даль нш плани фундаторв УНР. Доля республки, громадянський вйни залежали вд спроможност верховного кервництво

вивести державу з глибоко та всеохоплюючо кризи, розподлити конфскован земл серед селян, проводити активну зовншньо полтичну та укласти мир на фронтах, а також досягти угоди з цих та нших питань як нацональними меншостями на Укран, так з урядами районв колишньо росйсько мпер. Дальш под, що виршити ц питання кервники Укрансько народно республки та Верховного законодавчого органу Центрально Ради, не зумли.

Основою полтичного устрою стали ради робтничих солдатських селянських депутатв. Федеративна форма зв язку мж Украною Росю, створення робтничого сльського Уряду Украни. Правничою пам яткою цього етапу була постанова Всеукранського з зду Рад Про самовизначення Украни та манфест До всх селян робтникв та солдатв Украни. Це означало встановлення

Радянсько влади в Укран, видання наказу Про наступ радянських вйськ проти Центрально Ради 1 счня 1918р Ц.Р. ще намагалась врятувати внутршне становище Украни. Тому проголошення Ц.Р. V Унверсалу 9.01.1918р прийняти вдозви До вйська укранського фронту тилу. Украни проголосила самостйного, н вд кого не залежного, вльного , державного Укранського народу. Першочерговими завданнями були

Укладання миру з Центральними державами прийняття Конституц Украни. Вдновлення влади Ц.В. в Кив. Територя Украни окуповуться нмецькими вйськами. В зв язку з цим радянський уряд перездить до Таганрогу. Пшовши на угоду з нмецями, Ц.р. пдписала соб смертний вирок. Нмцям вона здавалась надто соцалстичною, а отже нездатною запровадити на

Укран справжнй порядок неухильно виконувати сво зобов язання перед захдними парте нари. Опозиця Ц.Р. досить швидко набирала силу знайшовши спльн точки об днання, вона згуртувалася пд гаслами створення мцно авторитарно влади, який було виршено надати форму гетьманату. 29.04.1918 р. Державний переворот в Укран Утворення Гетьмансько Держави. Створено уряд очолений Ф.Лизогубом. на думку

Д. Дорошенка, Труднощ гетьманського режиму походили вд свдомих укранцв, що вс без винятку вважали себе модними соцалстами, а хто таким не був, того вважали не укранцями. х осередки, що жили соб спокйно пд боком гетьмана в Кив, посилали свом однодумцям вс директиви заяви на провнцю, критикуючи гетьманськ порядки. Значних успхв гетьманський уряд добився на терен освти, науки культури. Вс заходи як проводив новий уряд знайшли правове втлення в слдуючи законах грамота гетьмана

П. Скоропадського, До всього укранського народу, Закон про тимчасовий державний устрй, Тимчасовий закон про заходи боротьби з розрухою сльського господарства. Але в заяв Скоропадського в грудн 1918 р. читамо слдуюче Я гетьман ус Украни на протяз семи з половиною мсяцв прикладав усх мох сил, щоб вивести край з такого важкого становища, в якому вн перебува. Бог не дав мен сил справитися з цим завданням нин з огляду на

умови як тепер склалися, керуючись добром Украни, вдмовляюсь вд влади. Це означало лквдацю гетьманату. Перехд влади до Директор УНР. 14.Х.1918р. склад В. Винниченко голова, С. Петинора, П. Андрвський, А. Макаренко, Ф. Швець. Призначення ради мнстрв. Програмний документ Демократ Деклораця. Закон Про скасування приватно власност на землю.

Заяви про те, що влада повинна належити лише працюючим класам робтництву селянству. Закон, що призначив вперше збрання Трудового конгресу. Вся влада залишилася в руках Директор, але були створен рзн комс оборони, бюджету, культурно-освтня, Директоря отримала право приймати закон, але вони мали бути затверджен або вдкинут наступною сесю Конгресу, Директоря призначала знмала з посад членв кабнету.

Конгрес вдкинув дею диктатури пролетарату висловився за демократичний устрй на Укран. Орнтаця на власн сили у боротьб з бльшовиками. Проголошення самостйно, незалежно УНР, ще в счн 1918 р. потм вдновлення Директорю УНР у грудн 1918 р. знайшло гучний вдгук та пдтримку в Захднй Укран. Тому, незважаючи на Росю складну полтичну ситуацю а обох

Укранах Захдна та Надднпрянська було оголошено акт злуки УНР та ЗУНР 2201 1919 р. Проте в ситуац, коли обидва уряди були змушен боротися за власне снування, хн перспективи здавалися безрадсними. До того ж ц уряди збергали свй окремий адмнстративний апарат, вйськову полтику. Тому це була злука лише за назвою. Кнець счня лютий 1919 р. була оголошена Укрансько

Соцалстична радянська республка УСРР. Розпорошен та дезорганзован бльшовики Украни майже цлй рк готувалися до повернення псля того, як нмц вигнали х на початку 1918 р. але повернення вдбулося в счн 1919 р. Псля проголошення УСРР було створено уряд УССРР. На чол Х. Чаковським. Головне завдання поляга в тому, щоб довести соцалстичну революцю до кнця. В соцально-економчн сфер бльшовики вважали за необхдне визволити трудящих з-пд гнту експлуатац шляхом

нацоналзац промисловост, вироблення всеохоплюючого законодавства з охорони прац страхування пенсйного забезпечення робтникам. Проголошувалась лквдаця помщицького, куркульського монастирського землеволодння. Документами цього пероду декрет тимчасового робтничо-селянського уряду вд Украни. Деклараця вд 25.01.1919 р. Про земельну полтику, Про ставлення до дрбно-буржуазних партй, Манфест До робтникв селян

Украни, про радянську владу на Укра. Закон робтничо-селянського уряду Про землю. На першому план стояло формування Укрансько Червоно Арм. В основ полтики уряду буяли вонно-комунстичн методи прискорен темпи нацоналзац промисловост згортання товарно-грошових вдносин, замна товарного ринку, як унверсального регулятора економки усякими розкладками, насамперед, продовольчою, а в сльському господарств перейти вд одноосбного до усуспльненого

виробництва через радгоспи, комуни, артл. В полтичнй сфер за провадження диктатури пролетарату. 16-18 Х. 1920 р. була взята резиденця Директор в Кам янець Подльському. Втративши прикордонний Волочиськ покинувши гармати, бронепозди, вйськов ешелони, уряд Директор та рештки вйська погодилися на нтернування, до Польщ. Так закнчилась вйна за незалежнсть Украни, так завершився та територ перод революцйних змагань

за державнсть. На протяз десятирч Украна входила як республка до складу СРСР. Формально була республка з вищими законодавчими з розпорядними органами влади. В той час не було сво економчно системи, грошово Одиниц, полтична структура була пдпорядкована центру т.д. Тому, доказ конституц УРСР 1919 р 1925 р. 1937 р 1978 р. Новий етап творення державност Украни розпочинаться в кнц 80-х на початку 90 рокв

ХХ столття. Першим кордоном до самостйно укрансько держави було прийняття Верховною Радою РУРСР 16.07.90 р. декларац про державний суверентет Украни, в якй було проголошено невд мне право укрансько нац на самовизначення, верховенства, та самостйнсть, повноту неподльнсть влади в межах територ. Другий реальний крок до самостйно Укрансько держави це проголошення акту незалежност

Украни 24.08.91. акт незалежност Украни був затверджен на Всеукранському референту ум, який вдбувався 1 грудня 1991 року, в той же день сталися президентськ вибори. Першим Президентом став Л.М. Кравчук. Наслдуючи виборах 94 року президентом став Л.Д. кучма. Утворення незалежно укрансько держави почалось в дуже складних умовах необхдно було здйснити перехд вд статусу Союзно Республки з обмеженим суверентетом до статусу самостйно держави.

Украна вибрала мирний еволюцйний шлях утвердження сво державност. Вн передбачав реформування снуючих органв влади утворення нових, як вдповдали б потребам незалежно держави. За короткий перод снування незалежно Украни, було прийнято, значну кльксть найважливших законодавчих актв, т.я. Деклараця прав нацональностей Украни, Закон Про Громадянство Украни, Закон Про свободу совст та релгйних органзацй,

Закон Про вибори народних депутатв Украни т. нш. Важливим пдсумком законодавчо дяльност стало прийняття 28 червня на V сес Верховно Ради Основного Закону Укрансько держави Конституц. Прийняття Конституц не тльки завершило стадю невизначеност в побудов нашо держави, але заклало основи для становлення як демократично правово держави. Однак процеси державного будвництва в Укран ще не закнчен т.я. у всх без винятку кранах вони займали

досить довгий вдрзок часу, залишаться невиршеним цлий ряд економчно-полтичних соцальних проблем як не мають свого практичного законодавчого виршення. Свою роботу мен хотлось би завершити словами М. Грушевського, як сказан на початку столття, але актуальними в наш час Пройде цей надзвичайно гострий тяжкий момент, Украна перейде через ус потряснн, економчне й соцальне життя увйде в сво береги, здобутки революц будуть закрплен, нтереси традицйних укранських верств, будуть

забезпечен культурн й нацональн умови укранського життя утверджен, нацональн нтереси нших нацональностей Украни також. ЛТЕРАТУРА 1. Конституця Украни К. 1996. 2. Укранська счов стрльц 1914-1920рр. Львв 1991. 3. Апанович О. про укранських козакв. Запоржжя 1992 4. Брайчевський М.Ю. конспект стор Украни, Старожитност 1991 11,12. 5.

Винниченко В. Вдрродження наци K. 1992. 6. Грушевський .М. про укранську мову К 1992. 7. Грушевський М.С. Нарис стор Кивсько земл вд смерт Ярослава до кнця ХV сторччя К 1991. 8. Дорошенко Д. сторя Украни. К 1992 т 9. Колосовька та нш Н.Д. Державотворення Украни М. 1996. 10. Копейчиков

В.В. Правознавство К. 2000. 11. Кравчук Л. така держава Украна К. 1991. 12. Крип якевич . сторя Украни К. 1993. 13. Усенко И.Б. Основы правоведения К. 1997. 14. М. Полонська-Василенко сторя Украни К 1995. 15. Мазепа . Укранц в огн бур 1917 1921 рр. Л. 16. Рибаков Киевськая Русь й Русские княжества

М 1983. 17. Смолй В.А Гудзй О Як коли почала формувалися укранська наця К. 1991. 18. Субтельний О. сторя Украни К 1991. 19. Турченко Ф.Г. Новтня сторя Украни 1917-1945 К. 2000 Новтня сторя Украни 1945-1994 К. 2000. 20. Шилов. Ю. Орйська доба Украни.Укранський свт1994 3-4 22. Яворницький

Д сторя запорозьких козакв, т К 1990

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.